ІНФОРМАЦІЯ
про порядок та підстави звернення громадян до суду
у випадку порушення їх виборчих прав
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни України мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Конституцією України та Законом України "Про вибори народних депутатів України" визначено, що право голосу на виборах народних депутатів України мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.
Громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени; проводити передвиборну агітацію; вести спостереження за ходом виборчого процесу; бути довіреною особою або набувати статусу іншого учасника виборчого процесу тощо у порядку, визначеному Законом України "Про вибори народних депутатів України" та іншими законами України.
На виборах депутатів кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному округах по одному голосу. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.
Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Голосування на виборах депутатів є таємним. Кожний виборець голосує на виборах особисто.
З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до виборчих комісій – відповідно до положень Закону України "Про вибори народних депутатів України", до суду – в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, до правоохоронних органів – у випадках, коли законодавством передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
Виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються:
1) рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії;
2) рішення чи дії окружної виборчої комісії;
3) рішення, дії чи бездіяльність члена окружної виборчої комісії;
4) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб;
5) рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників;
6) дії чи бездіяльність уповноважених осіб політичних партій, довірених осіб кандидатів у народні депутати України, офіційних спостерігачів від політичних партій, кандидатів у народні депутати України та громадських організацій, крім порушень, що мали місце під час голосування.
Відповідно до частини дев»ятої статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі – Закон) рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах) може звернутися до суду, якщо рішення, дія чи бездіяльність суб»єктів виборчого процесу порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.
Стаття 172 КАС України передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів комісії, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті (рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій), оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів комісії може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів комісії, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.
Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів комісії, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 173 КАС України, виборець має право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб.
Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.
Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування.
Відповідно до вимог статті 174 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням.
Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.
Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, у п'ятиденний строк з дня вчинення дії або допущення бездіяльності.
Позовні заяви щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.
Відповідно до статті 175 КАС України позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, що порушують законодавство про вибори, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.
Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.
Днем подання позову вважається день фактичного отримання позовної заяви судом.
Строк подання позову продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання позову після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення судом без розгляду відповідно до частини другої статті 111 Закону № 4061-УІ.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. (ст.105 КАС України)
У позовній заяві зазначаються (ст.106 КАС України):
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
Частина четверта і п'ята статті 105 КАС передбачає, що адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно передається особі, що звернулася із позовною заявою.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
З метою забезпечення належної організації під час виборчого процесу прийому та розгляду позовних заяв, Стахановським міським судом Луганської області встановлено чергування суддів та працівників апарату суду.
_03_03.png)
